Перший вчитель дає нам старт для подальшого навчання і отримання знань. Перший вчитель вчить нас взаємодіяти один з одним, спілкуватися, відчувати людей. Ви дали нам перші знання, перші уроки етикету. Ми пережили з вами перші дзвінки, перші публічні виступи, перші знання і похвалу. Дякуємо Вам!
Спасибі за ваш професіоналізм і самовіддачу на уроках!
Дякуємо за свіжі знання, які викладалися в зрозумілій манері, за віру в наші формуються особистості, за натхнення, неоціненну допомогу і підтримку. Нехай ваша діяльність буде успішною, а учні здатними.
Дорога (ім’я), приносимо Вам величезну подяку за все, що Ви зробили для своїх підопічних. Ми завжди будемо пам’ятати Ваша праця і турботу про дітей. Без чуйного керівництва і педагогічного таланту було б набагато важче виростити таких розумних і добрих діток, якими вони є зараз. Спасибі, Ви, без перебільшення, найкращий педагог!
У цей урочистий вечір дуже хочеться подякувати самого творчого вчителя в нашій школі – вчителі музики. Якщо на урок музики прийти не в дуже хорошому настрої, то після нього обов’язково вийдеш з посмішкою до вух і приємними мелодіями в голові. Дякую вам за ваш креативний підхід до організації уроків, за неймовірний оптимізм, доброзичливість до кожного учня!
Завдяки кому ми залишаємо школу сильними, швидкими, спритними? Звичайно ж, це заслуга нашого шановного вчителя фізкультури. Ви завжди вірили в нас і підтримували. Спасибі вам за те, що навчили бігати крос, стрибати в довжину з місця та з розбігу, віджиматися, підтягуватися, стрибати на скакалці. Бажаємо вам відмінного здоров’я і невичерпного оптимізму в роботі!
Ось і настав той довгоочікуваний для нас момент. Він віддається в нашому серці урочистій мелодією. Разом з тим, нам сумно і ми сповнені жалю. Ми залишаємо стіни рідної школи. Ці роки вже не повторяться і їх ніяк не повернути. У минулому залишаються прекрасні шкільні роки, коли нас прощали за наші вчинки, брали помилки; коли завжди намагалися зрозуміти і допомогти, вчили і підтримували. Для нас школа – це не тільки місце, де ми отримали знання. Це дійсно наш другий дім. Хоч це і банально звучить. А ви нам, наш дорогий учитель, стали практично як член сім’ї. Найчастіше ми не розуміли вас і збирали образи. Нерідко навіть самі ображали вас. Хочемо попросити за це вибачення. Тоді ми були ще дурними дітьми. Ви завжди були поруч. І не тільки для того, щоб навчити писати, рахувати і читати. Ви навчили нас набагато більшого – думати, замислюватися, відповідати за свої дії, аналізувати. Спасибі вам велике за це!