Дбайливо зібрана нами колекція гарних слів подяки вчителю своїми словами, у прозі, допоможе Вам висловити свої почуття.
Хочемо сказати спасибі, що навчили нас не тільки знань, а й школі життя. Ми тепер вміємо радіти перемогам, визнавати поразки і вчитися на своїх помилках.
Спасибі, що ви день у день поспішали на роботу, щоб поповнювати наші голови знаннями, всебічно нас розвивати і привчати до дорослого життя. Ваші знання виявилися дуже корисними, і ми завжди згадуємо вас з вдячністю.
Дорогий мій учитель, спасибі Вам за те, що були для мене не просто викладачем, а ще й мудрим порадником, вірною підтримкою, хорошим другом. Я щиро дякую Вам за все, що Ви зуміли зробити для мене, за Вашу чуйність і чесність, справедливість і наполегливість. Дякую. Бажаю Вам завжди залишатися таким відкритим, талановитим, різнобічним, доброю людиною. Також бажаю успіхів в діяльності і виконання всіх мрій життя.
Хочемо висловити слова величезної подяки. Спасибі Вам, за Вашу працю. За те, що з дня на день, Ви кожного зі своїх учнів даруєте частинку себе. Ви даєте знання, діліться своїм досвідом, приділяєте увагу і, врешті-решт, даруєте частинку свого серця. Дякуємо за Ваш професіоналізм, унікальний підхід до кожної дитини, Ваше велетенське терпіння і відповідальність. Бажаємо Вам здоров’я, удачі і благополуччя.
Сердечно дякуємо за все добро, яке Ви зробили для нас! Спасибі, що, незважаючи на всі труднощі, Ви щодня виконуєте свою роботу! Спасибі, вчіть нас уму-розуму, радієте нашим успіхам і підтримуєте в моменти невдач, як найрідніша людина!
Ось і настав той довгоочікуваний для нас момент. Він віддається в нашому серці урочистій мелодією. Разом з тим, нам сумно і ми сповнені жалю. Ми залишаємо стіни рідної школи. Ці роки вже не повторяться і їх ніяк не повернути. У минулому залишаються прекрасні шкільні роки, коли нас прощали за наші вчинки, брали помилки; коли завжди намагалися зрозуміти і допомогти, вчили і підтримували. Для нас школа – це не тільки місце, де ми отримали знання. Це дійсно наш другий дім. Хоч це і банально звучить. А ви нам, наш дорогий учитель, стали практично як член сім’ї. Найчастіше ми не розуміли вас і збирали образи. Нерідко навіть самі ображали вас. Хочемо попросити за це вибачення. Тоді ми були ще дурними дітьми. Ви завжди були поруч. І не тільки для того, щоб навчити писати, рахувати і читати. Ви навчили нас набагато більшого – думати, замислюватися, відповідати за свої дії, аналізувати. Спасибі вам велике за це!
